До Кримінального кодексу введено поняття домашнього насильства і добровільної згоди на секс, в тому числі в шлюбі

Опубліковано адвокат Черноуз Б.І. на

11 січня набув чинності Закон України № 2227-VIII щодо імплементації в кримінальне законодавство норм Стамбульської конвенції про протидію домашньому насильству.

До Кримінального кодексу України введено поняття домашнього насильства і добровільної згоди на секс, в тому числі в шлюбі.

Закон прийнято 6 грудня 2017 року, а зміни щодо розширення переліку обставин, що обтяжують покарання, набрали чинності 12 січня 2018 року. Таким чином, вже рік діє норма про обтяження покарання за вчинення злочину щодо чоловіка або близької людини. Також покарання обтяжує вчинення злочину щодо особи похилого віку, особи з інвалідністю або особи, яка перебуває в безпорадному стані, страждає на психічний розлад, зокрема на слабоумство, з вадами розумового розвитку, а також вчинення злочину щодо малолітньої дитини або в присутності дитини.

Відтепер же Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 126¹, яка встановлює відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо одного з подружжя (в тому числі колишнього) або іншої особи, з яким винний перебуває (перебував) в сімейних або близьких відносинах, що спричинило фізичні або психологічні страждання, розлад здоров’я, втрату працездатності, емоційну залежність або погіршення якості життя потерпілого. Домашнім кривдникам загрожують громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі до двох років.

Також КК доповнено новим розділом щодо обмежувальних заходів для домашніх насильників. Засудженому можуть:

  • заборонити перебувати в житлі потерпілого;
  • обмежити спілкування з дитиною;
  • заборонити наближатися до місця проживання, роботи, лікування постраждалих;
  • листуватися (в тому числі електронно),
  • говорити з потерпілим.

Крім того, кривдника можуть направити на програму подолання агрессіі.Невиконяння обмежувальних заходів карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років.

Контроль за поведінкою засуджених, до яких застосовані обмежувальні заходи, здійснює орган пробації за місцем проживання засудженого, а в випадку вчинення злочину військовослужбовцем – командир військової частини.

Кримінально караним діянням є й примус до шлюбу, до співжиття без укладення шлюбу, до переїзду в іншу державу. Такі дії караються арештом на строк до 6 місяців або обмеженням або позбавленням волі до трьох років. Обмеження або позбавлення волі на строк до 5 років загрожує за ті ж дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або щодо особи, яка не досягла шлюбного віку або щодо двох або більше осіб.

У новій редакції також викладено статтю 152, що встановлює відповідальність за зґвалтування, під яким розуміють вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних з вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. Згода вважається добровільною, якщо є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. Такі дії караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Зґвалтування одного з подружжя або близької людини карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Сексуальні стосунки з дитиною до 14 років, незалежно від її вільної згоди караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.

У свою чергу вчинення насильницьких дій сексуального характеру, що не пов’язані з проникненням в тіло, без добровільної згоди потерпілої особи (сексуальне насильство) – карається позбавленням волі на строк до п’яти років.

Примус особи без її вільної згоди до сексуального акту з особою, від якої потерпілий матеріально або службово залежні, карається штрафом до 1000 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років. Якщо примус відбувається з загрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілого або його близьких родичів, або з погрозою розголошення відомостей, що ганьблять його або близьких родичів, – караються обмеженням або позбавленням волі на строк до трьох років.

Зверніть увагу також на нову редакцію диспозиції статті 121 КК (умисне тяжке тілесне ушкодження), згідно з якою такий релігійний обряд як обрізання є кримінально караним діянням: позбавленням волі на строк від 5 до 8 років карається навмисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, каліцтво статевих органів, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину, або переривання вагітності.

Довідково: Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства і боротьбі з цими явищами (Стамбульська Конвенція) до сих пір не ратифікована Україною. Україна ще в 2011 році в числі 17 інших країн приєдналася до Стамбульської Конвенції, ратифікація цього документа є частиною міжнародних зобов’язань.

Повний текст ЗУ “Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами” № 2227-VIII від 06.12.2017


адвокат Черноуз Б.І.

професійна юридична допомога : тел. 066-17-99-208