Порядок повернення державного мита

Наприклад, підприємство вирішило звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості. Сплатило державне мито. Але потім до суду позов не подавався, у зв’язку з досудовим врегулюванням спору. З цієї причини потреба у вирішенні спору в судовому порядку зникла. Беручи до уваги ту обставину,  що заява не подавалася до суду, існує необхідність надати пояснення щодо способу та порядку повернення сплаченого мита.

Так, відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

Декрет КМУ від 21.01.1993 №7-93 “Про державне мито” (ст.8) визначає конкретні обставини, за яких можливе здійснення повернення державного мита з бюджету.

Згідно з п.17 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої на виконання Декрету КМУ від 21.01.93 «Про державне мито» наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93 № 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.93 №50, повернення державного мита проводиться фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло, на підставі заяви платника, висновку (ухвали суду, в інших випадках-довідки установи, яка справляла мито) про обставини, що є підставою для повернення державного мита, а також оригіналів документів, що підтверджують сплату державного мита.

Враховуючи викладене вище, повернення державного мита може бути здійснено тим органом Державного казначейства України, на рахунки якого вказані кошти зараховані, при наявності всіх документів зазначених вище.

Поділитись публікацією:

столичний адвокат Київ украдвокат