Правила обчислення позовної давності в справах про відшкодування шкоди, завданої злочином | Адвокат Богдан Черноуз

Правила обчислення позовної давності в справах про відшкодування шкоди, завданої злочином

День винесення вироку не можна вважати днем ​​виявлення шкоди від злочину, якщо факт його нанесення доведений раніше.

Верховний Суд в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув скаргу про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду щодо відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок злочину.

За обставинами справи, скаржник був визнаний винним в скоєнні кримінального злочину і звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. У зв’язку з цим прокурор подав позов про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок злочину.

Суд першої інстанції задовольнив позов прокурора. Суд порахував, що суперечка стосується деліктних, цивільних правовідносин. Отже, при визначенні терміну позовної давності суд керувався нормами ЦК. При цьому суд вирішив, що закінчення строку позовної давності почалося не з моменту вчинення кримінального злочину, а з моменту, коли стало відомо про винну особу,
тобто з наступного дня після винесення ухвали в кримінальному провадженні про визнання провини.

Ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Верховний суд прийшов до висновку про часткове задоволення касаційної скарги. ВС скасував рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та передав справу на новий розгляд з огляду на таке.

Позов прокурора стосувався шкоди, завданої фізичною особою під час виконання ним трудових обов’язків. Строк звернення до суду у справах щодо трудових правовідносин врегульовано нормами КЗпП, а не ЦК.

ВС зазначив, що при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної діями працівника, суди повинні перевіряти, чи дотримувався власник або уповноважений ним орган встановленого ст. 233 КЗпП однорічного терміну з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Цей термін застосовується і в разі звернення із заявою прокурора.

Крім того, ВС звернув увагу, що відповідач доводив те, що про виявлення шкоди і про особу, яка вчинила ці дії, було відомо ще в 2006-2007 роках. Однак з позовом прокурор звернувся через 10 років. Суди не звернули увагу на цей факт.

Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. День винесення вироку або ухвали суду за правилами КК щодо відповідача не рахується днем ​​виявлення заподіяної ним шкоди при наявності доказів доведеного факту заподіяння шкоди.

Постанову у справі № 132/2083/16-ц винесено 28 березня 2018 року.

Поділитись публікацією:

столичний адвокат Київ украдвокат