Про момент виникнення у банку права пред’явити вимогу до поручителя

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 25 листопада 2015 р. розглянув справу № 6-1904цс15 за позовом поручителя до «Родовід Банк» про визнання поруки припиненим.

При розгляді була висловлена ​​наступна правова позиція. Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого зобов’язання. Отже, порука є спеціальною додатковою мірою майнового характеру, спрямованою на забезпечення виконання основного зобов’язання.

Підставою для поручительства є договір, що встановлює зобов’язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов’язання боржника, і кредитором боржника.

Обсяг зобов’язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У випадку, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

У справі, що переглядалась, суд касаційної інстанції, всупереч вищевказаним вимогам закону, прийшов до висновку про те, що підставою для визначення моменту виникнення у банку права пред’явити вимогу до поручителя є підпункт 3.2.3.8 договору застави, хоча поручитель не є стороною цього договору.

Поділитись публікацією:

столичний адвокат Київ украдвокат