Як оформити майно на дитину: практичні рекомендації

Напевно, кожен відповідальний батько рано чи пізно задається цим важливим життєвим питанням: «Як я можу забезпечити майбутнє своєї дитини?». Якщо відкинути розмови про належне виховання, духовний розвиток і добру освіту, то питання буде мати, швидше за все, матеріальну підоснову, і відповідь на нього зможе прояснити тільки юрист, вказуючи на проблемні аспекти та юридичні нюанси.

Отже, забезпечити матеріально майбутнє своєї дитини в Україні батько може шляхом заповіту або передачі майна в його власність за життя.

дитина діти хлопчик

Обидва варіанти досить широко поширені в світі, проте, в країнах колишнього СНД, спосіб передачі майна за життя батьків не користується особливою популярністю. Але – сьогоднішні реалії диктують свої умови і вкрай нерозумно ігнорувати існуючі способи захисту майбутнього вашого чада, адже варто заздалегідь подбати про його право на власність.

Важливо розуміти, що заповіт – не єдиний вихід із ситуації, адже діти – повноцінні громадяни суспільства і можуть точно також володіти майном, як і дорослі, з тією лише різницею, що власність дітей вимагає додаткової опіки і контролю з боку батьків.

Перш за все варто визначити, що під терміном «майно» маються на увазі не тільки права на предмети матеріального світу, але і різні права на інтелектуальну власність, цінні папери, гроші на банківських рахунках тощо.

Слід знати деякі правові особливості, пов’язані з віковою градацією дітей. Так, згідно із законодавством України, дитиною вважається людина, яка не досягла 18-річного віку. У свою чергу, до 14 років дитина вважається малолітньою, а з 14 до 18 – неповнолітньою. Цей поділ має принципову різницю і відрізняє їх один від одного об’ємом прав і обов’язків.

У чому ж полягають відмінності? Якщо говорити про малолітню дитину, то вона може вчиняти дрібні побутові покупки невисокій вартості, відповідні її розвитку і такі, що задовольняють щоденні її потреби.

Варто зауважити, що дитина до 14 років має право реалізувати свої немайнові права. Це говорить про її можливості вимагати визнання свого авторства, згадування свого імені у зв’язку з використанням написаної нею картини або поеми, композиції або комп’ютерної програми, іншого твору, винаходу, або ж, навпаки, забороняти згадування свого імені, або скористатися псевдонімом. А ось купувати дорогі товари і послуги малолітня не має права. Замість нього це роблять його батьки, або ж один з батьків за згодою другого.

Дуже важливо отримати саме письмову згоду, щоб уникнути подачі судового позову проти укладання угоди. Що ж стосується неповнолітньої дитини у віці від 14 до 18 років, то вона має на порядок більше прав і обов’язків. Крім угод, дозволених малолітнім особам, неповнолітній може самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами, здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, відкривати банківські рахунки та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім’я. Вони можуть самостійно підписувати договори, при наявності згоди батьків. А ось згоду на підписання угоди стосується транспортних засобів і нерухомості доведеться ще й нотаріально завірити. На практиці трапляється, що батьки розходяться в думках і один з них заперечує проти укладення договору дитиною. У цій ситуації угода все ж може відбутися з ініціативи одного з батьків, якщо ними буде отримано дозвіл органу опіки та піклування. Це не єдиний випадок, при якому потрібно буде звертатися до цього органу.

Як дивно б це не звучало, але, найчастіше, батьки неповнолітньої дитини повинні спочатку отримати схвальне рішення на свою ж згоду від органу опіки та піклування, адже ця установа бере участь практично в усіх відношеннях, пов’язаних з передачею майна дітям, основним видом діяльності якого є захист прав і інтересів кожної дитини, в тому числі захист від недобросовісних батьків. З цієї причини особливо важливим моментом є отримання дозволу від даного органу, без якого неможливо здійснити ряд серйозних угод на ім’я дитини, наприклад: укласти договори, що вимагають нотаріального засвідчення або державної реєстрації; договору щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири; надання письмових зобов’язань від імені дитини; відмова від її майнових прав та інше.

Існує чимало способів легально передати майно у власність своїй дитині. Приміром, на її ім’я можна купити або подарувати квартиру, будинок, іншу нерухомість, купити або подарувати цінні папери, автомобіль, відкрити рахунок у банку, поклавши туди певну суму грошей, і інше.

Щоб юридично правильно оформити передачу майна, варто знати деякі особливості. Будь-яке відчуження нерухомості дитини може бути здійснено лише з урахуванням гарантування збереження її права на житло. Гарантією може бути, наприклад, переоформлення на дитину права власності іншої еквівалентної по пропорційності нерухомості, або ж, як варіант, укладання попереднього договору про купівлю нерухомості на дитину, і надання цього документа в орган опіки та піклування, як доказ про збереження її прав.

Але лише подача заяви для отримання дозволу не гарантує позитивний результат подій, оскільки орган опіки та піклування має право відмовити в разі, якщо:

  • батько позбавлений батьківських прав судом, або не позбавлений, але компетентним органом прийнято рішення про відібрання дитини;
  • до суду подано позов про позбавлення батьківських прав (т.б. навіть у випадку, коли рішення ще не прийнято, а лише розглядається);
  • один з батьків повідомив про себе неправдиві відомості;
  • один з батьків вважає недоцільним давати свою згоду на укладення договору нерухомості дитини;
  • вчинення правочину може зменшити існуючі майнові права дитини або ж порушити охоронювані законом інтереси.

Якщо ж майно знаходиться у володінні сім’ї, має сенс задуматися про дарування, основна умова якого – безоплатність. Подарувати можна як нерухомість, так і рухоме майно, майнові права, цінні папери тощо.

Менш цінні побутові речі можуть бути подаровані без укладення письмового договору, тобто усно, на відміну від дарування нерухомості, яке вимагає виключно письмового оформлення угоди і обов’язкового нотаріального посвідчення.

Звичайно ж, дарування не має на увазі під собою передачу чогось натомість. Не можна передбачити в договорі дарування, що, наприклад, квартира дарується в обмін на що-небудь або ж подарунок зобов’язує вчинити на користь дарувальника будь-які дії.

З другої сторони, в такий договір все ж можуть бути внесені деякі умови, такі як заборона на продаж, обмін, поділ та інші обтяження подарунка на певний термін. Наприклад, батько може подарувати будинок своєму малолітньому синові, але за умовами договору дарування заборонити продавати цей будинок до настання певного віку або після закінчення визначеного в договорі терміну. При даруванні валютних цінностей на суму, що перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що на сьогоднішній день становить майже 36 тис. грн., буде потрібно укласти договір у письмовій формі, нотаріально завіривши його.

Незважаючи на те, що подарунки оподатковуються, для близьких родичів, у тому числі і дітей, ставка податку становить 0%, що, безумовно, радує.

Ще один альтернативний спосіб передачі грошових заощаджень у власність своїм дітям – відкриття банківського рахунку. Оскільки малолітні діти законодавчо наділені лише правом вчиняти дрібні побутові правочини (наприклад, купити в магазині молоко та хліб), то і в інших випадках угоди від їх імені здійснюють батьки, як законні представники. Відповідно, тільки батьки можуть укласти договір банківського вкладу від імені малолітньої дитини і розпоряджатися коштами на рахунку.

На відміну від малолітніх, неповнолітні мають право самостійно укласти договір банківського вкладу та розпоряджатися коштами, внесеними ними ж на своє ім’я, без втручання батьків.

За замовчуванням, майном дитини керують його батьки, які зобов’язані забезпечувати його схоронність і використання виключно в інтересах дитини. Якщо між батьками не укладено спеціального договору, що розподіляє їх обов’язки з управління, то вважається, що вони роблять це спільно.

Але, в будь-якому випадку, для уникнення можливих суперечок, варто все ж укладати письмову угоду. Така угода вимагає нотаріального посвідчення. Коли більше немає підстав для управління власністю своєї дитини, батьки зобов’язані передати майно їй, або її новому опікуну, разом з доходами, отриманими в результаті управління таким майном.

Випадок, коли батько управляв майном дитини неналежним чином, може послужити підставою для відшкодування шкоди. Неналежним можна вважати управління, яке суперечить інтересам дитини, безхазяйне управління, нанесення шкоди її майну та т.п.

Як бачите, існуючі способи дозволяють не чекати повноліття дитини, щоб передати майно в її власність. Це істотно знижує занепокоєння батьків про майбутнє дітей. Скориставшись такою можливістю, батьки можуть бути спокійні вже сьогодні. Адже набагато простіше сконцентруватися на вихованні і моральних цінностях, коли ви заздалегідь подбали про матеріальну складову життя своєї дитини.

Поділитись публікацією:

столичний адвокат Київ украдвокат