Сторона не повинна доводити обґрунтованість ринкової вартості послуг з правової допомоги

Тема стягнення витрат на правову допомогу є однією з найактуальніших для осіб, які користуються послугами адвокатів, а також і для самого адвоката.

Клієнти сплачують гонорар, адвокат витрачає свій час на аналіз законодавства України, актуальної судової практики, професійні знання, доводить справу до позитивного для клієнта рішення, а суд чомусь вважає, що і адвокат витратив мало часу на свою роботу, і позитивний результат не позитивний і взагалі – витрати завищені. При цьому такі висновки суди як правило приймають на підставі внутрішнього переконання, оскільки поняття «співмірності» є виключно оціночним.

Так, у своєму рішенні № 826/2689/15 Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду зазначив, що сторона не зобов’язана доводити обґрунтованість ринкової вартості послуг з правової допомоги.

По суті справи:

Підприємство звернулось до апеляційного суду із заявою про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 30 000 грн. Апеляційний суд із такими вимогами погодився та їх задовольнив.

Натомість відповідач (податковий орган) з таким рішенням не погодився і у своїй касаційній скарзі зазначив, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості послуг з професійної правничої допомоги, а тому рішення апеляційного суду є незаконним.

Із такими доводами Касаційний адміністративний суд не погодився і зазначив наступне.

Між позивачем та адвокатським об’єднанням було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до якого остаточна вартість послуг визначається сторонами в акті приймання-передачі послуг, але не має перевищувати 30 000 грн.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг встановлено, що послуги з надання професійної правничої допомоги є отриманими, довіритель підтверджує факт і дату отримання послуг в зазначеному обсязі та заявляє про відсутність будь-яких претензій чи застережень щодо наданих послуг та їх вартості. Остаточна вартість виконаних робіт становить 30 000 грн. При цьому гонорар за згаданим вище договором було сплачено.

За нормами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 3 ст. 134 КАС України визначено, що розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, згідно ч. 7 ст. 134 КАС України, обов’язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Касаційний адміністративний суд, аналізуючи матеріали справи та відповідні норми права, дійшов до висновку, що у касаційній скарзі відповідач не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат. Відповідач лише зазначає, що позивачем не надано документів на обґрунтування ринкової вартості послуг.

Вказаний довід є безпідставним, враховуючи той факт, що процесуальним законодавством України не передбачено обов’язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов’язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів, що відповідачем не здійснено.