Пленум ВССУ прийняв постанови про судові витрати і терміни розгляду справ

В оплату витрат на правову допомогу повинні включатися реальні витрати.

На засіданні Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 17 жовтня було прийнято постанову «Про практику застосування судами законодавства про судові витрати по цивільних справах».

Висвітлено найбільш спірні моменти застосування законодавства про судові витрати у цивільних справах. Зокрема, детально роз’яснюється, у чому полягає різниця між судовим збором та іншими судовими витратами, їх види і склад, особливості застосування, сплати судового збору перед зверненням до суду, в тому числі при наявності процесуальної співучасті – співпозивачів, співвідповідачів, а також в процесі трансформації позову – пред’явленні зустрічного позову, збільшення або зменшення позовних вимог, при оскарженні судових рішень і т.п. Значну увагу приділено чіткому розумінню визначених законом пільг при сплаті судового збору та особливостям звільнення від сплати судових витрат, детально роз’яснено питання розподілу державного мита та судових витрат при ухваленні судового рішення, а також повернення судового збору.

Щодо оплати витрат на правову допомогу адвокатам у випадку, наприклад, якщо правова допомога надавалася поза судовим засіданням, більшість вчених і апеляційних судів визнали, що до складу витрат на правову допомогу повинні включатися реальні витрати, а не тільки витрати на участь в судовому засіданні.

У прийнятій постанові «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення» на основі прецедентного права Європейського суду з прав людини дано роз’яснення того, що таке розумні строки розгляду справ. Поняття розкрито на підставі правових висновків, викладених в рішеннях ЄСПЛ. Зокрема зазначається, що розумними мають бути не тільки строки, визначені законом, а й терміни, які встановлюються судом для здійснення певних процесуальних дій. Також визначено, якими критеріями слід керуватися визначаючи ці терміни за своїм розсудом. Крім того, звернуто увагу на неприпустимість порушення права на судовий захист шляхом безпідставної відмови у відкритті провадження у справі, в тому числі через неналежність до юрисдикції, адже термін розгляду справи починає обчислюватися з дня подачі заяви до суду, а такі неправильні рішення тільки його збільшують. Судам надано роз’яснення, як реагувати, якщо розумні терміни порушуються у зв’язку з діями, від них незалежними.

Також роз’яснено, що не може вважатися підставою для призупинення строків притягнення до адміністративної відповідальності, повернення справи до відповідного органу для її належного оформлення. Суди повинні якомога швидше розглянути такі категорії справ у передбачені законом терміни.