Про позовну давність вимог щодо недійсності угоди

Положення ч. 5 ст. 261 ЦК України застосовуються до вимог про зобов’язання сторін (по виконанню угоди), а не до вимог про недійсність угоди.

Верховний Суд УкраїниВерховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 3 лютого 2016 розглянув справу № 6-75цс15 про визнання договору іпотеки недійсним та зобов’язання вчинити дії (виключити з Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про іпотеку).

При розгляді була сформована наступна правова позиція. Загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 261 ЦК, встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними в частині першій статті 261 ЦК України, тобто з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цієї угоди.

Положення частини п’ятої статті 261 ЦК України застосовуються до вимог про зобов’язання сторін (по виконанню угоди), а не до вимог про недійсність угоди.

Поділитись публікацією:

столичний адвокат Київ украдвокат