Про виключне представництво державних органів адвокатом

Правовий висновок щодо порядку представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах, запровадженого законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»

Законом «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2.06.2016 №1401-VIII Конституцію від 28.06.96 доповнено, зокрема, стст.1311, 1312 та пп.11 п.161 розд.XV «Перехідні положення». Згідно з п.3 ч.1 ст.1311 Конституції прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ч.4 ст.1312 Конституції виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з пп.11 п.161 розд.XV «Перехідні положення» Конституції представництво відповідно до п.3 ч.1 ст.1311 та ст.1312 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції — з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції — з 1 січня 2019 року (абз.1); представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року (абз.2).

Положення абзацу першого пп.11 п.161 не містить вказівки на коло суб’єктів права, які представлятимуться виключно прокурором або адвокатом. Із цього випливає, що наведене положення стосується всіх суб’єктів права—довірителів. Натомість положення абзацу другого пп.11 п.161 стосується суто окремої категорії довірителів — органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Із наведеного правового регулювання випливає, що положення абз.1 пп.11 п.161 є загальною нормою, а положення абз.2 пп.11 п.161 — спеціальною нормою. Зважаючи на правило про пріоритет спеціальної норми над загальною нормою, положення абз.1 пп.11 п.161 варто застосовувати до усіх довірителів, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Водночас потрібно взяти до уваги правову позицію Конституційного Суду щодо представництва прокурором інтересів держави у суді, висловлену на основі тлумачення п.2 ст.121 Конституції в редакції, затвердженій законом «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» від 28.06.96 № 254/96-ВР. Так, Суд зазначив, що «інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин… Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств» (абз.2 п.3, абз.3 п.4 мотивувальної частини рішення від 8.04.99 № 3-рп/99).

Відповідно до п.2 ст.121 Конституції в редакції, затвердженій законом «Про прийняття Конституції України і введення її в дію» від 28.06.96 № 254/96-ВР, на прокуратуру покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

За своїм змістом наведене положення ідентичне положенню п.3 ч.1 ст.1311Конституції в редакції закону № 1401-VIII.

Тому згадана правова позиція Конституційного Суду може бути застосована і до правового регулювання, запровадженого законом №1401-VIII.

Також варто зважити на те, що положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції не містить вказівки на певну «монополію» прокуратури на представництво інтересів інших осіб. Така «монополія» закріплена в Конституції за адвокатурою (ч.4 ст.1312 Конституції) шляхом вжиття терміна «виключно». Цей самий термін є ключовим у нормі пп.11 п.16-1 розд.XV «Перехідні положення» Конституції, із чого впливає, що основне призначення цієї норми — визначення порядку впровадження саме адвокатської монополії на представництво інших осіб у суді; прокуратура згадується у цій нормі лише остільки, оскільки прокурорське представництво є винятком із адвокатської «монополії». Тому строки впровадження положення п.3 ч.1 ст.1311 Конституції про прокурорське представництво визначаються не пп.11 п.161 розд.XV «Перехідні положення» Конституції, а загальною нормою п.1 «Прикінцевих та перехідних положень» закону №1401-VIII, відповідною до якої цей закон набирає чинності через 3 місяці з дня, наступного за днем його опублікування. З огляду на те що закон №1401-VIII був опублікований 29.06.2016, п.3 ч.1 ст.1311 Конституції набрав чинності 30.09.2016.

Отже, якщо інтереси держави вимагатимуть захисту прав певного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, то представництво такого органу в судах здійснюється через прокурора з 30.09.2016.

Якщо ж прокурор не вбачатиме, що інтереси держави вимагають захисту прав певного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, то представництво інтересів такого органу до 1 січня 2020 року можливе через будь-яку іншу особу, яка за законом має право на надання правової допомоги. Після 1 січня 2020 року представництво інтересів такого органу в суді може здійснювати лише адвокат.

Поділитись публікацією:

столичний адвокат Київ украдвокат