Як діяти, коли кредитна спілка не повертає кошти після закінчення дії договору?

Невиконання кредитною спілкою зобов’язань по поверненню грошових коштів за укладеними договорами про залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитний рахунок, а також стосовно зобов’язання щодо сплати нарахованих за договорами відсотків у встановлений договором строк та у відповідній сумі, є предметом спору між сторонами договору та підлягає вирішенню у судовому порядку.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (далі – Держфінпослуг) має повноваження застосовувати заходи впливу у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (стаття 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Тому Держфінпослуг у зв’язку з встановленням у діяльності кредитної спілки порушень вимог законодавства про фінансові послуги, в тому числі щодо невиконання зобов’язань по поверненню грошових коштів за укладеними договорами на залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитний рахунок, застосовує до кредитної спілки захід впливу у вигляді розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги. Таким чином, спілку зобов’язують усунути порушення вимог законодавства в частині невиконання зобов’язань по поверненню грошових коштів за укладеними договорами.

На цьому повноваження Держфінпослуг завершуються, оскільки накласти штраф на посадових осіб спілки чи на саму спілку неможливо з огляду на недосконалість законодавства. Штрафи можуть бути накладені на суб’єктів підприємницької діяльності або на керівників суб’єктів підприємницької діяльності (статті 41 та 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). А відповідно до статті 130 Господарського кодексу України та статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка – це неприбуткова організація. Але навіть якби Держфінпослуг мала повноваження накладати штрафи на кредитні спілку, то це призводило б до виплати штрафів до державного бюджету і не сприяло б фінансовому оздоровленню спілки, а відповідно – і виконанню спілкою договірних зобов’язань перед своїми членами.

Члени кредитної спілки для захисту своїх прав мають право звернутися до правоохоронних органів. Звернення до правоохоронних органів може бути підставою для порушення кримінальної справи (стаття 94 Кримінально-процесуального кодексу України). Однак, кримінальна відповідальність є відповідальністю перед державою за вчинення посадовими (службовими) особами кредитної спілки суспільно небезпечних діянь і безпосередньо до виконання договірних зобов’язань не призводить.

Тому членам кредитної спілки з метою захисту своїх майнових прав доцільно звертатися з відповідною позовною заявою саме до загального суду по місцю проживання вкладника.

Тільки суд має право визнати діяння кредитної спілки по неповерненню грошових коштів чи виплаті відсотків незаконними та зобов’язати кредитну спілку повернути вклад. При цьому, у позовній заяві до суду слід зазначати, що позивач просить накласти арешт на грошові кошти спілки у сумі вкладу з відсотками. У цьому разі державній виконавчій службі буде легше виконати винесене на користь громадянина рішення суду.

Разом з тим Держфінпослуг звертається до членів кредитних спілок з проханням. Кредитні спілки є фінансовими установами, створеними на кооперативних засадах. Кожен громадянин, який став членом кредитної спілки, а потім уклав договір з кредитною спілкою про надання фінансових послуг (зокрема договір про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок), є співвласником цієї спілки, має право брати участь у загальних зборах спілки і обирати органи управління спілки та осіб, які керують спілкою. У зв’язку з цим членам кредитної спілки слід уважно відноситися до рівня освіти, ділових якостей та репутації керівників спілки, яких вони обирають в органи управління спілки і яким довіряють свої кошти.

Поділитись публікацією:

столичний адвокат Київ украдвокат