Відтепер обмежено втручання держави в підприємницьку діяльність

Посадові особи контролюючого органу будуть відповідати за свої неправомірні дії.

На вечірньому засіданні 22 липня 2014 року Верховна рада прийняла Закон щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання (законопроект № 0937). Метою Закону є обмеження неправомірного або зайвого втручання посадових осіб контролюючих органів у діяльність суб’єктів господарювання при проведенні заходів нагляду (контролю).

Так, відповідно до змін:

1) різним контролюючим органам заборонено проводити планові перевірки одного суб’єкта господарювання протягом календарного року;

2) забороняється проводити перевірки суб’єктів господарювання за анонімними та інших необґрунтованих заяв, а також за зверненнями юросіб, які найчастіше використовуються для тиску на бізнес, усунення конкурентів;

3) забороняється вилучення у суб’єктів господарювання оригіналів їх фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, а також комп’ютерів, їх частин.

Відповідно до Закону, фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, нестимуть відповідальність.

Крім цього, значно зменшується перелік відносин, на які не поширюється дія Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме: валютний контроль; митний контроль на кордоні; державний експортний контроль; контроль за дотриманням бюджетного законодавства; банківський нагляд; контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; нагляд за дотриманням вимог ядерної безпеки; нагляд у галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя.

План здійснення заходів державного нагляду на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду.

Також, за ініціативи Держпідприємництва, введена відповідальність чиновників за порушення порядку здійснення перевірок. Шкоду, заподіяну фіз.- або юрособі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державного нагляду (контролю), відшкодовується за рахунок коштів відповідних бюджетів, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини такої посадової чи службової особи. У свою чергу, посадова чи службова особа несе перед державою відповідальність у порядку регресу у розмірі виплаченого з відповідного бюджету відшкодування у зв’язку з його незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю.

Кодекс про адміністративні правопорушення доповнено двома статтями. Так, ст. 166-21 встановлює відповідальність за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності – стягнення з посадових осіб відповідного органу штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне протягом року правопорушення загрожує штраф від 100 до 150 НМДГ.

У свою чергу, ст. 188-43 передбачає відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб контролюючого органу. Так, залишення посадовою особою без розгляду подання посадових осіб усунення порушень, а також несвоєчасне надання відповіді на таке подання, неподання необхідної інформації про проведені заходи державного нагляду або надання недостовірної інформації, довідок, документів, матеріалів, інформації про такі заходи, створення перешкод у здійсненні посадовими особами покладених на них повноважень, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 НМДГ. Ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 150 НМДГ.