У випадку коли внутрішньо переміщені особи вирішують повернутися додому, то не можуть знятися з обліку внутрішньопереміщених осіб (ВПО): в державних установах їх відправляють за такою послугою туди, де вони рятувалися від війни, а це часто сотні кілометрів. Чому так відбувається, що робити і як довести, що вам не потрібно нікуди їхати?

Обов’язок переселенця

Україна, як держава, має робити все можливе, щоб не виникало передумов для вимушеного внутрішнього переміщення осіб, має захищати права і свободи внутрішньо переміщених осіб, а також створювати умови для того, щоб люди добровільно поверталися до покинутих раніше місць проживання або ж інтегрувалися на новому місці. Держава має забезпечити право на зайнятість, пенсійне забезпечення та захист таких осіб.

Для обліку внутрішньо переміщених осіб створюється Єдина інформаційна база даних про ВПО. Відповідальний за її формування та ведення – центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення.

Однак, влада поклала обов’язок підтримання цієї бази і на самих осіб. Так, за Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі – Закон № 1706), внутрішньо переміщена особа зобов’язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання.

Якщо внутрішньо переміщена особа добровільно повертається на покинуте постійне місце проживання, то вона зобов’язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від’їзду (ця норма в такій редакції існує з 24.12.2015).

Чому важливо виключити себе з обліку ВПО?

Якщо людина втратила право на отримання допомоги на проживання, то розуміє, що краще з власної ініціативи зупинити нарахування соціальних виплат, бо врешті-решт отримані безпідставно кошти доведеться колись повертати державі.

Рано чи пізно, в процесі взаємообміну інформацією, державні органи виявлять, що   перестали існувати підстави для виплати допомоги. Тоді виплачені кошти вважатимуться надміру сплаченими сумами, тож вони будуть стягуватись з особи в добровільному або судовому порядку.

От в яких випадках за Законом № 1706 довідка про взяття на облік ВПО буде скасована, з одночасним внесенням відомостей про це до бази даних:

• подача особою заяви про відмову від довідки;
• скоєння особою кримінального правопорушення;
• повернення особи до покинутого місця постійного проживання;
• виїзд особи на постійне місце проживання за кордон;
• виявлення факту подання особою завідомо недостовірних відомостей.

Наслідком скасування довідки є припинення виплати допомоги на проживання. Наразі найбільш розповсюдженою підставою є повернення до покинутого місця проживання та виїзд за кордон.

Як подати заяву про відмову від довідки ВПО?

Механізм видачі довідки про взяття на облік ВПО визначається постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».

З того часу порядок видачі довідки зазнав багато змін. Процедура спростилася, адже отримати довідку, надати інформацію про переїзд та щодо повернення до покинутого постійного місця проживання можна, згідно з затвердженим урядом Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі – Порядок), через інтернет на сайті «Дія».

9 грудня 2021 року до Порядку внесено зміни, що дали можливість ВПО повідомити про фактичне місце проживання через Портал «Дія», тобто без відвідування установи соціального захисту. Про підготовку послуги до запуску повідомило Міністерство цифрової трансформації України на своєму сайті , проте станом на 1 липня 2022 ця послуга, на жаль, відсутня у мобільному застосунку «Дія» та на Порталі.

19 квітня 2022 року міністр соціальної політики повідомила про чергові зміни до Порядку: внутрішньо переміщені особи, які повернулись на постійне місце проживання, але мають зруйноване житло, продовжуватимуть отримувати допомогу на проживання.

Окрім того, рішення КабМіну розширює можливості, якими за власним вибором може скористатись внутрішньо переміщена особа, щоб повідомити про повернення до покинутого постійного місця проживання:

• подати повідомлення за місцем отримання довідки;
• подати повідомлення після повернення до покинутого постійного місця проживання;
• подати повідомлення через Портал Дія.

На жаль, станом на 1 липня  2022 р. електронна послуга відсутня, а її відповідна сторінка, що деякий час існувала, зараз повідомляє про помилку.

Коли, кого і як треба завчасно повідомляти про зміну місця проживання?

Внутрішньо переміщена особа зобов’язана вчасно повідомляти територіальний підрозділ соціального захисту про зміну місця свого фактичного проживання та про повернення до постійного місця проживання. Це зазначає Закон № 1706. Про таку норму мають попереджати працівники соціального захисту, коли оформлюють довідку ВПО. Інколи навіть просять людину поставити підпис, що з цими вимогами вона ознайомилася.

Якщо необхідність своєчасно повідомляти уповноважений орган про зміни, що відбулись у переселенця, що впливають на призначення допомоги, загалом не викликає сумнівів, то питання – кого саме повідомляти –  іноді призводить до непорозумінь та конфліктів між переселенцями та соціальними робітниками.

Слід зазначити, що:

• якщо переселенець змінює місце проживання, то він зобов’язаний повідомити (протягом 10 днів) про це територіальний підрозділ соцзахисту за новою адресою;
• якщо переселенець добровільно повертається до покинутого постійного місця проживання, то він зобов’язаний повідомити (не пізніше як за три дні до від’їзду) – той підрозділ, який видав довідку ВПО.

Це було зазначено в Законі № 1706 ще 24.12.2015, а конкретизовано в Порядку 08.06.2016.

Тоді, у 2016 році, вимога завчасно попереджати про свій від’їзд саме ту установу, де на той час знаходиться на обліку особа, обумовлена загальновідомими причинами – відсутністю підрозділів соціального захисту населення чи ЦНАП в місцевості, що є покинутим постійним місцем проживання, оскільки на той час в більшості випадків це – тимчасово окупована територія, ОРДЛО. Отже, тоді треба було повідомляти державні органи заздалегідь, бо іншого способу не існувало.

З початку повномасштабної війни 2022 року ситуація з процедурою повідомлення про своє повернення до постійного місця проживання дещо змінилась: це і поява 19 квітня змін в Порядку щодо цифровізації цієї послуги, а також звільнення від окупантів територій, з яких відбулося переміщення, і відновлення там роботи територіальних підрозділів соціального захисту населення.

Тому постанова Кабінету міністрів України від 19.04.2022 № 476 внесла зміни до Порядку, зокрема, щодо процедури повідомлення особою про своє повернення до постійного місця проживання. Так, абзац 6 пункту 7 у новій редакції прямо зазначає про обов’язок повідомити уповноваженому органу / ЦНАП за місцем отримання довідки про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання не пізніш як за три дні до від’їзду або протягом трьох днів уповноваженому органу після повернення до покинутого постійного місця проживання.

Рішення про скасування дії довідки відповідно до статті 12 Закону № 1706 приймає керівник уповноваженого органу за місцем проживання особи. Протягом трьох днів від дати ухвалення рішення, установа видає його особі або надсилає на адресу місця проживання, зазначену в довідці.

Отже, вимоги деяких соціальних робітників звертатися з заявою про скасування довідки ВПО до підрозділу, в якому особа знаходиться на обліку (навіть більше – їхати туди с заявою, щоб здати довідку), безпідставні, особливо на тлі того, що КабМіном проголошена подальша цифровізація державних послуг.

Водночас слід зазначити, що на превеликий жаль, відповідні зміни наразі ще не внесли до Закону № 1706, і обов’язок попередити територіальний підрозділ соцзахисту не пізніше як за 3 дні до від’їзду так і залишається в редакції від 24.12.2015.

Саме на це і посилаються окремі співробітники установ, коли відмовляють у прийнятті заяв. Водночас згідно Конституції України, Україна – не тільки правова, але й соціальна держава, тож зміни до Порядку, внесені Урядом в межах своєї компетенції, спрямовані на законодавче врегулювання існуючих проблем, сприяють розвитку та дотриманню прав та свобод людини. З цих підстав усі можливі сумніви з боку держслужбовців щодо вказаної процедури мають вирішуватись на користь внутрішньо переміщеної особи, з метою захисту її прав.

Якщо вам відмовили – вимагайте у письмовому вигляді.

Отримання уповноваженим органом документів та/або інформації, що необхідні для взяття заявника на облік за новим фактичним місцем проживання/перебування, здійснюється без участі заявника шляхом доступу уповноваженого органу до відповідних інформаційно-телекомунікаційних систем або в автоматичному режимі шляхом електронної інформаційної взаємодії інформаційно-телекомунікаційних систем через систему електронної взаємодії таких систем (пункт 9 Порядку). Саме так має оновлювати актуальні дані Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Як зазначено в п. 9-1 Порядку, заявник має право подати до уповноваженого органу повідомлення про зміну фактичного місця проживання/перебування або про добровільне повернення до покинутого постійного місця проживання через Портал Дія.

Сформоване повідомлення передається засобами Порталу Дія через інформаційні системи Мінсоцполітики до уповноважених органів за попереднім і новим фактичним місцем проживання/перебування заявника.

Таким чином, стан цифровізації роботи державних органів, зокрема наявність доступу зацікавлених суб’єктів до Єдиної бази ВПО, надає можливість взаємного обміну інформацією, дозволяє спростити і пришвидшити довідково-реєстраційну діяльність, зокрема для зміни в базі відомостей про особу, в певних напрямках роботи уникнути або значно зменшити обіг паперової документації тощо.

У п. 9-2 Порядку вказано, що інформаційна взаємодія суб’єктів інформаційних відносин здійснюється засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів.

Звичайно, прикро, що електронний сервіс на Порталі “Дія” досі неможливо використовувати для надсилання особою повідомлення про зміну адреси фактичного проживання або про повернення до покинутого постійного місця проживання і, відповідно, припинення виплати допомоги на проживання. Проте відсутність цього сервісу в Дії ніяк не може заважати буденному електронному інформаційному взаємообміну між державними установами.

Водночас, такі непоодинокі випадки, коли особі, яка повернулась до покинутого постійного місця проживання, відмовляють у розгляді заяви про зняття з обліку та пропонують вирішувати це питання в управлінні соціального захисту, де вона обліковується (умовно кажучи, з’їздити з Києва на Волинь), мають розглядатися як надзвичайна подія.

Відмова у розгляді заяви про скасування дії довідки ВПО може бути підставою для оскарження неправомірних дій територіального органу соціального захисту у судовому порядку. Але в цьому випадку, необхідно отримати письмову відмову, в якій мають бути  зазначені підстави через які людині відмовили та посилання на відповідні нормативно-правові акти.

За матеріалами УГСПЛ