Про зловживання процесуальними правами

З прийняттям нового Цивільного процесуального кодексу України, з’явилися нові вимоги до учасників процесу. Однією з таких вимог є неприпустимість зловживання процесуальними правами учасниками судового процесу.

Вказані зловживання сторони використовують з метою затягування розгляду справи, використовуючи законні способи не зовсім законних дій.

Цивільний процесуальний кодекс України передбачає наступні підстави для притягнення до відповідальності (штраф) осіб, які беруть участь у справі (включно із представниками сторін):

  • невиконання процесуальних обов’язків, що передбачені кодексом або визначенні суддею;
  • ухилення від дій, покладених судом на учасника судового процесу;
  • зловживання процесуальними правами
    (наприклад, безпідставне заявлений повторно відвід…);
  • вчинення дій з метою перешкоджання судовому процесу;
  • неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
  • невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;
  • порушення заборон, встановлених кодексом або передбачених суддею.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Окрім того, суд вправі застосувати штрафні санкції,  що передбачені статтею 148  ЦПК України.

У дохід держави стягується з винної особи штраф розміром від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з першого січня цього року вже складає 1 762 грн.

Але якщо учасник судового процесу буде продовжувати зловживати своїми процесуальними правами, суд може збільшити такій штраф до десяти розмірів – 16 840 грн.

І навпаки, суд може скасувати ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, щодо якої її постановлено, виправила допущене порушення.

Також, слід відзначити що суд може штрафувати не тільки сторону, а також її представника, більш того обох – за одне й теж зловживання.

Інший інструмент запобігання, який буде мати право застосовувати суд, має відношення до адвокатів та прокурорів.

Варто зазначити,  що відповідно до статті 262 ЦПК України, суд зможе постановити окрему ухвалу відносно адвоката чи прокурора, який зловживає процесуальними правами, порушує
процесуальні обов’язки та неналежно виконує свої професійні зобов’язання. Навіть за подачу позову з суттєвими недоліками.

Зазначається, що таку ухвалу надсилатимуть відповідному органу для вирішення питання про притягнення адвоката чи прокурора до дисциплінарної відповідальності.

Варто зауважити, що категорія зловживання правами, відома не тільки українській судовій практиці, а і міжнародному законодавству і практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у ст.17 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 04.11.1950 № ETS N 005 «Заборона зловживання правами» передбачено, що «Жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції».

З огляду на вищенаведене, раджу прискіпливіше та обережніше усім учасникам цивільного процесу продумувати власні дії, щоб уникнути миті коли, на думку суду, ви зловживатимите процесуальними правами.

Поділитись публікацією:

столичний адвокат Київ украдвокат