Перерозподіл спадщини

адвокат Богдан Черноуз

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду роз’яснив умови та підстави перерозподілу спадщини.

Відповідну постанову у справі № 748/72/20-ц Верховний суд прийняв 28 жовтня 2020 року.

Суть справи: позивач просив суд визнати за ним право власності на 3/5 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, вказавши, що у 2016 році районний суд визнав за двома з трьох спадкоємців по 1/5 частині спірного будинку, а в задоволенні позову третього відмовив через пропуск останнім строку позовної давності.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, визнав за позивачем право власності на 2/5 частини будинку, а саме: на 1/5 частину – як спадкоємця за заповітом після смерті матері та на 1/5 частину – як колишнього члена колгоспного двору.

Суди дійшли висновку, що позивач просить перерозподілити частку ще одного члена колгоспного двору, не наводячи для цього жодних правових підстав.

Верховний Суд залишив попередні судові рішення без змін.

Правовий висновок Верховного суду

Верховний Суд погодився із твердженням апеляційного суду про те, що саме собою судове рішення, яким було відмовлено в задоволенні позову одного зі співвласників майна про визнання його права на 1/5 частину спірного будинку у зв’язку з пропуском позовної давності, не підтверджує наявності права на цю частину в позивача, оскільки останній не навів відповідних правових підстав. Проте такий висновок підлягає уточненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини 2 і 3 ст. 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації.

Зазначене в касаційній скарзі посилання про те, що суди залишили 1/5 частину будинку нерозподіленою, є правильним. Проте позивач не вказав правових підстав для перерозподілу цієї частини у праві власності й безпідставно вважає, що вона має належати лише йому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1280 ЦК України з урахуванням преюдиційності рішення суду щодо відмови в задоволені позову одного з членів сім’ї 1/5 частина будинку підлягає перерозподілу, проте не лише позивачеві, а між усіма співвласниками, які прийняли спадщину.

Однак для застосування згаданої статті, на яку позивач не послався, потрібні визначені нею умови й підстави.

Зокрема, перерозподіл стосується спадщини, яка вже розподілена між спадкоємцями в натурі, тобто коли спадкові відносини припинилися.

Важливим для застосування ст. 1280 ЦК України є визначення моменту здійснення первинного розподілу спадщини, яким є видача нотаріусом відповідним спадкоємцям свідоцтв про право на спадщину та проведення державним реєстратором реєстрації прав на нерухоме майно.

Крім того, у цій статті визначено лише одну підставу перерозподілу спадщини – прийняття її іншими спадкоємцями.

Оскільки позивач у своїй позовній заяві не вказав таких фактичних обставин, не навів відповідних доводів і не надав доказів, про які йшлося вище, Верховний Суд не має підстав ні для скасування судових рішень з передачею справи на новий розгляд, ні для ухвалення власного судового рішення.

Верховний Суд вказав, що зазначене не перешкоджає позивачеві звернутися до суду на загальних підставах.


По темі: Спадщина і дарування


адвокат Богдан Черноуз

професійна юридична допомога тел. +38 066 17 99 208