У зв’язку з військовою агресією росії проти України дуже велика кількість дітей втратили батьків або залишилися без батьківського піклування.

Важливо зазначити, що під час воєнного стану порядок усиновлення дітей, визначений законодавством України не спрощується та не змінюється. Усиновлення дітей в умовах воєнного стану здійснюється згідно законодавства України.

Так, відповідно до Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення, має право на особливий захист та допомогу, що надається державою, в тому числі й можливість її усиновлення з урахуванням, в першочерговому порядку найкращих інтересів дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах доньки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду (попередньо на підставі відповідної заяви, висновку органу опіки та піклування за місцем постійного проживання або влаштування дитини).

Порядок усиновлення дитини в Україні регулюється Сімейним кодексом України та Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 року № 905.

Також важливою є обставина, що в умовах війни усиновлення дітей, провадиться лише в тих регіонах, де немає активних воєнних дій та працюють в звичному режимі органи державної влади України та місцевого самоврядування, та тільки по відношенню до тих дітей, щодо яких вдалося встановити вичерпні обставини життя їх батьків або інших родичів. Крім того, суди тимчасово не здійснюють повною мірою своїх повноважень, а тому в багатьох областях України не можливо організувати процес усиновлення.

Основні особливості процедури усиновлення в умовах воєнного стану є наступними:

• особи, які виявили бажання усиновити дитину, насамперед повинні звернутися до служби у справах дітей із заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновителі та надати пакет документів, визначений законодавством (копії документів, що посвідчують особу; копію свідоцтва про шлюб; довідки про заробітну плату; висновки про стан здоров’я, копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням тощо), а також отримати висновок про можливість бути усиновлювачами;
• усиновлення дітей відбувається виключно в судовому порядку (суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов’язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади та дитини якщо вона за віком, усвідомлює факт усиновлення; суд приймає рішення про усиновлення за місцем проживання дитини);
• для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Без згоди дитини усиновлення провадиться лише у тих випадках, коли в силу свого віку чи стану здоров’я дитина не усвідомлює факту усиновлення);
• усиновити можливо лише тих дітей, які перебувають на обліку. Облік дітей, які можуть бути усиновлені та осіб, які бажають усиновити дитину, ведуть служба у справах дітей та Національна соціальна сервісна служба України. На облік беруться діти, позбавлені батьківського піклування, діти – сироти та діти, батьки, яких дали згоду на усиновлення. Усиновлення дитини без згоди батьків провадиться лише, якщо вони в установленому, законом порядку: визнані безвісно відсутніми, недієздатними, невідомі чи позбавлені батьківських прав, стосовно дитини, яка усиновлюється, а також, якщо протягом двох місяців після народження дитини не забрали її на виховання до себе в сім’ю та запис про них у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 135 Cімейного кодексу України;
• інформація щодо дитини, яку бажають всиновити та налагодження з нею контакту надається лише кандидатам в усиновлювачі службою у справах дітей за місцем, де дитина перебуває на обліку.

Важливо, що відповідно до законодавства України органи державної влади та місцевого самоврядування мають використовувати вичерпні заходи для забезпечення права дитини на виховання біологічними батьками чи іншими родичами для забезпечення безпечного та гармонійного розвитку дитини.

Проте, в сучасних реаліях, в умовах війни, коли неможливо встановити обставини життя дітей, які підлягають усиновленню та їх батьків, осіб, які бажають, всиновити дитину, неможливо зібрати повний пакет документів для усиновлення – діти, позбавлені батьківського піклування, можуть бути тимчасово влаштовані службами у справах дітей у сім’ю знайомих чи близьких родичів, у прийомну сім’ю або дитячий будинок сімейного типу.

Усиновлення дитини має проводитися у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, а відтак потребує особливої уваги судів до розгляду справ про усиновлення, неухильного додержання норм матеріального і процесуального права при їх вирішенні, належної підготовки цих справ до судового розгляду та повного, всебічного й об’єктивного з’ясування обставин під час судового розгляду справи.

Усиновлення одним з подружжя дитини іншого з подружжя

Звернутися потрібно до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

Ознайомитись із переліком регіональних служб у справах дітей можливо тут

Перелік необхідних документів

Для усиновлення дитини той з подружжя, хто бажає її усиновити, звертається з відповідною заявою до служби у справах дітей за місцем проживання дитини.

До заяви додаються:

• копія паспорта громадянина України, копія паспорта іноземця або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
• копія свідоцтва про шлюб;
• висновок про стан здоров’я заявника;
• довідка про наявність чи відсутність судимості;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
• засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках);
• висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем (подається у разі, коли усиновлювач проживає за межами України). У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім’ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням.

Строк розгляду

Служба у справах дітей протягом 10 робочих днів після надходження заяви та документів складає акт обстеження житлово-побутових умов дитини, з’ясовує чи згодна дитина на усиновлення відповідно до пункту 72 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і готує проект відповідного висновку.

Згода дитини на усиновлення

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Згода дитини на усиновлення надається письмово або усно залежно від віку та стану здоров’я дитини.

Для з’ясування, чи згодна дитина на усиновлення, представник служби у справах дітей у присутності представника дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина, чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників проводить бесіду з дитиною. Якщо дитина усвідомлює факт усиновлення, представник служби у справах дітей роз’яснює дитині його правові наслідки.

Письмова згода дитини на усиновлення засвідчується представником служби у справах дітей із зазначенням особи, у присутності якої вона була надана, що підтверджується підписом такої особи.

Якщо дитина у зв’язку з її віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення, усиновлення проводиться без її згоди.

Про надання дитиною усної згоди на усиновлення або здійснення усиновлення без згоди дитини зазначається у висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини. При цьому зазначаються прізвище, ім’я, по батькові представника служби у справах дітей, який проводив бесіду з дитиною, та представника дитячого закладу чи прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, у присутності яких дитина надала згоду на усиновлення, або наводяться причини, з яких усиновлення здійснюється без згоди дитини.

Зразок судового рішення про усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя

Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем

Усиновлення на території України дитини іншого з подружжя іноземцем, який перебуває у шлюбі з громадянином України, здійснюється в порядку який передбачений і для громадян України (відповідно до пункту 91 Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей). У цьому випадку буде проводитися перевірка іноземця на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру.

Перевірка іноземців на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру

Для перевірки іноземців, які перебувають у шлюбі з громадянами України і постійно проживають на території України, на предмет наявності або відсутності інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах держави, громадянами якої є іноземці, та держави, на території якої вони проживають, і Генеральному секретаріаті Інтерполу служба у справах дітей протягом п’яти робочих днів надсилає повідомлення до Мінсоцполітики.

Перелік необхідних документів для здійснення перевірки

До повідомлення додаються:

• копія паспорта іноземця з перекладом на українську мову;
• засвідчена нотаріально письмова згода заявника на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає.

Мінсоцполітики протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення надсилає запит до Національної поліції.

Національна поліція проводить перевірку заявників та надсилає відповідь по суті запиту службі у справах дітей, яка розглядає питання про взяття заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Питання про взяття на облік кандидатів в усиновлювачі та підготовка висновку про можливість подружжя бути усиновлювачами, один з якого є іноземцем, розглядається службою у справах дітей протягом п’яти робочих днів після надходження від Національної поліції результатів перевірки заявників.

Повідомлення долучається службою у справах дітей до справи заявників, а його копія видається заявникам для подання до суду. Строк дії повідомлення – один рік з дня його видачі Національним центральним бюро Інтерполу.

Зразок судового рішення в якій просять суд оголосити їх усиновлювачами малолітніх

Усиновлення дитини – громадянина України, яка проживає за її межами

Звернутися потрібно до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини.

Перелік необхідних документів наступний:

Заява до консульської установи чи дипломатичного представництва України в країні проживання дитини. До заяви додаються:

• копія паспорта або іншого документа, що засвідчує особу (у двох примірниках);
• копія документа про шлюб, зареєстрований в компетентних органах країни;
• висновок про стан здоров’я заявника;
• довідка про наявність чи відсутність судимості у заявника, видана компетентним органом країни проживання;
• висновок компетентного органу країни проживання, який підтверджує можливість заявника бути усиновлювачем. У висновку зазначаються адреса, житлово-побутові умови, біографічні дані заявника, стосунки в сім’ї, ставлення до усиновлення. Якщо висновок видано недержавним органом, до нього додається копія ліцензії на провадження таким органом діяльності, пов’язаної з усиновленням;
• копія свідоцтва про народження дитини;
• письмова згода батьків дитини на усиновлення, засвідчена нотаріусом, або згода того з подружжя, дитину якого усиновлює інший з подружжя, та документ, який засвідчує відсутність другого з батьків дитини (копія свідоцтва про смерть або довідка про смерть, видана органом реєстрації актів цивільного стану, копія рішення суду про позбавлення батьківських прав, про визнання недієздатним або безвісно відсутнім, довідка з органу реєстрації актів цивільного стану щодо запису відомостей про батька дитини тощо);
• засвідчена нотаріально письмова згода заявника, який є іноземцем, на отримання інформації про нього в Генеральному секретаріаті Інтерполу та правоохоронних органах держави, громадянином якої є іноземець, та держави, на території якої він проживає (у двох примірниках).

Строк розгляду

Консульська установа чи дипломатичне представництво України протягом 20 робочих днів після надходження заяви та документів, розглядає питання про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і приймає рішення про усиновлення дитини, якщо усиновлювач – громадянин України.

Порядок усиновлення

У випадку, коли усиновлення здійснюється у відповідних органах держави, на території якої проживає дитина, консульська установа чи дипломатична установа України готує висновок про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини і видає його заявнику для подання до відповідного органу.

Після проведення усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя дані про усиновлену дитину вносяться службою у справах дітей до Книги обліку дітей, усиновлених вітчимом або мачухою, яка ведеться за формою, а консульською установою чи дипломатичним представництвом України – до Книги обліку рішень про усиновлення дітей.

Документи щодо усиновлення одним з подружжя дитини другого з подружжя зберігаються службою у справах дітей до досягнення усиновленою дитиною вісімнадцяти років, після чого знищуються, про що складається акт.